Замок, який витримав перевірку століттями, і навіть пожежею. Унікальні знахідки археологів та 30-метрова вежа як останній притулок. Ми продовжуємо серію сюжетів, присвячену 100-річчю незалежності Латвії.
Маленька латвійська Швейцарія. Так називають околиці міста Сігулда, що розташоване у 50 кілометрах від Риги, в мальовничій долині річки Гауя. Саме тут, на території у понад 40 гектарів, знаходиться Турайдський музей-заповідник. Заснований у 1988-му році, він розкриває тисячолітню історію землі гауйських лівів. На його місці у 1214 році за наказом єпископа Альберта почалося зведення Турайдського замку. До речі, спочатку він називався Fredeland, що в перекладі з середньовічного діалекту німецької означає «мирна земля». Та назва ця не прижилася і до наших днів дійшла інша – Турайда, мовою давніх лівів – «Божественний сад».
Висота головної вежі замку – більше 30 м. Зазвичай такі будували з метою оборони. Ця ж могла слугувати як наглядова — звідси зручно було спостерігати за периметром замку — або ж за потреби стати укриттям. Протягом кількох сторіч Турайдський замок зберігав своє стратегічне значення. Але у 1776 році тут сталася пожежа, після якої фортеця майже повністю згоріла. Пізніше тут велися археологічні розкопки, під час яких знайшли чимало знарядь праці, предметів побуту, зброї. Одна з цікавих знахідок – печі типу гіпокауст, принцип обігріву яких використовувався ще у лазнях Стародавнього Риму.
Реконструкція та реставраційні роботи в замку почалися лише в середині минулого століття. Сьогодні ж Турайдський музей-заповідник є одним із найбільш відвідуваних місць в Латвії. Щороку сюди приїжджає близько 250 тисяч туристів з різних куточків світу, аби побачити не тільки замок, а й ще десятки об’єктів з не менш цікавою історією. Аби зберегти перлину історії, музею-заповіднику надано особливий статус.
Відчути дух Середньовіччя можна і в центрі Старої Риги. Найвужча вулиця міста приведе вас до ресторану «Rozengrāls», двері якого відкривають шлях у таємниче минуле. Крутими сходами прямуємо у підземелля і опиняємося в приміщеннях, які вже у 1293 році згадуються в манускриптах, як найдавніший винний льох. Середньовічний ресторан відкрився 13 років тому завдяки ентузіазму його власника. У найбільшому залі ресторану з 4-метровими арками досі знаходиться єдиний середньовічний колодязь Риги, а також фрагмент першої захисної стіни, побудованої у 1201 році. До речі, кухня ресторану теж середньовічна. Страви подаються у стилізованому під старовину посуді. А хлібні коржі дбайливо кладуть в лляні мішечки. Клієнтів закладу тут називають винятково гостями. І ставлення до них відповідне, хоча й у дусі середньовічних традицій. Це аж ніяк не відлякує відвідувачів. Вихідними тут інколи не вистачає місць для гостей. Полюбляють ресторан і туристи, залишаючи тисячі відгуків у товстенній книзі.
[embedded content]
Источник: https://tv5.zp.ua/news/serednovichna-latviya-unikalni-znahidki-arheologiv-ta-30-metrova-vezha-yak-ostannij-pritulok/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
