Запоріжець опинився біля Верховної Ради в день проголошення незалежності України
24 серпня відзначається День Незалежності України. Цього дня Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України. Тоді ж у Верховну Раду урочисто внесли синьо-жовтий прапор.
Свідком цієї події був наш земляк Григорій Ткалич. Зараз він працює на ПрАТ «Запоріжкокс» начальником виробничого бюро. У серпні 1991 року за завданням заводу Григорій Ткалич приїхав до Києва, де опинився в самому центрі історичних подій. Він зняв внесення державного прапора України до Верховної Ради на заводську відеокамеру і навіть встиг поспілкуватися з такими знаковими особистостями як Михайло Горинь, Левко Лук’яненко та Дмитро Павличко.
– На «Запоріжкокс» я прийшов в 1974 році. Працював апаратником виплавки і кристалізації в цеху сіркоочищення. Не прийти на завод було практично неможливо: тут працювали батько, мати, моє дитинство пройшло в коксохімовських дворах по вулиці Сталеварів, – згадує Григорій Ткалич. – У 80-х роках я став парторгом, займався питаннями екології. Директор заводу видав мені відеокамеру, щоб я фіксував на плівку важливі події.
У червні 1991 року я з працівниками міськкому поїхав до Червонограда (Львівська область) на 50-річчя початку Великої Вітчизняної війни. Я знімав усе побачене на камеру, в тому числі зняв і жовто-блакитні прапори. Коли показав ці кадри своєму колезі, той сказав: «Грицько, що це ти привіз? Бандерівські прапори в тебе майорять. Як ти міг таке собі дозволити?».
Для нас тоді все українське було не те, щоб диким, але незвичним. Моєю улюбленою книгою був «Тривожний місяць вересень» Віктора Смирнова. Там поранений боєць винищувального батальйону воював з бандерівцями. Ми тоді вважали, що він герой, тому що бореться за радянську владу.
Але минув час, і я вже трохи по-іншому почав сприймати те, що відбувалося.
У серпні 1991 року я, перебудовний парторг, разом з перебудовним секретарем комітету комсомолу Вадимом Трошиним поїхав до Києва. У цей час біля Верховної Ради йшов процес внесення прапора.
Там були відомі історичні та культурні діячі – Лариса Скорик, брати Горині, В’ячеслав Чорновіл, Левко Лук’яненко і багато інших. Вони взяли прапор, і ми пройшли всі разом до Верховної Ради.
До оточення ми підійшли як кореспонденти. Відеокамера була фірмовою, тому міліція не засумнівалася. І ми повз неї просочилися без посвідчень. Підійшли і буквально в перших рядах стояли в парку, коли в будівлю Ради вносили український прапор. Для нас це було незвично, але цікаво.
Відеокасету ми потім передали на запорізьке телебачення. Зараз запис, на жаль, загубився.
Ці події мене збагатили. Я на багато речей подивився по-іншому. Зрозумів, що Україна – це наша рідна держава. Що жовто-блакитний прапор, якого ми колись цуралися, він наш, рідний. Я люблю Україну і дуже радий, що вона здобула незалежність.
Читайте также: Запорізькі художники вже почали відзначати День Незалежності — фото
Сообщение В серпні 1991 року запоріжець став свідком історичніх подій у Києві появились сначала на Индустриалка — новости Запорожья.
Источник: http://iz.com.ua/zaporoje/v-serpni-1991-roku-zaporizhets-stav-svidkom-istorichnih-podiy-v-kiyevi
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
