Запорізький підприємець Андрій Децюра цього року відкрив льодову арену у Запоріжжі на місці колишнього футбольного стадіону у покинутому парку Пушкіна. Ковзанка працює, як на комерційних умовах, для гостей та мешканців міста, так і є безкоштовною тренувальною базою для вихованців відділення ДЮСШ з хокею з шайбою. Бізнесмен-інвестор проєкту сам присвятив більшу частину свого життя хокею. Ми розпитали у Андрія Децюри, чому, долаючи безліч складнощів, він не відмовився від своєї мрії під час війни, чи є майбутнє у хокею в Запоріжжі і чи реально відбити інвестиції, вкладені в будівництво льодової арени.
Як оббиваючи пороги посадовців, втратити іноземного інвестора, взяти кредит та продовжити йти до своєї мети
Андрій Децюра є власником приватної фірми «Лібра Лайн», яка спеціалізується з продажу комп’ютерної та офісної техніки, а також сервісного обслуговування. Однак головна його пристрасть з юнацького віку – хокей. Він сам довгий час був воротарем хокейної команди, згодом водив дочок на хокей, допомагав місцевій ДЮСШ, очолив профільну громадську організацію.
Андрій розповідає, що довгий час виношував ідею з будівництвом льодової арени, насамперед, саме у вигляді бази для тренувань маленьких хокеїстів. Він витратив п’ять років свого життя, щоб реалізувати цю мрію.
Початковий варіант проекту передбачав будівництво поряд з ареною на місці покинутого футбольного стадіону на пустирі також зали для тренувань, хостелу для спортсменів та спортивно-оздоровчого центру. Інвестором проєкту виступав німецький партнер підприємця, але старт оформлення всіх документів та дозволів якраз припав на пік пандемії коронавірусу, а потім бізнес зіткнувся з несподіваними численними бюрократичними складнощами та перешкодами від різних державних та міських структур на різних етапах. Саме тоді іноземний інвестор сказав, що не хоче вкладати гроші у цей проєкт, тому що щиро не розуміє, чому все так складно працює. Сам Децюра недовго думаючи, вирішив, що можна мінімізувати витрати і поки що забути про спортивний центр і готель та побудувати саму льодову арену з роздягальнями для спортсменів, кафе, трибунами. Усі подальші роботи він фінансував за власні кошти, а коли вони вичерпалися – взяв кредит.
Посадовці, до яких підприємець ходив і розповідав про розвиток хокею, дивилися на нього як на божевільного та не розуміли, як на цьому можна заробити. Журналісти дошкуляли питанням, що насправді він збирається будувати на орендованій земельній ділянці, бо відповіді про криту льодову ковзанку зі штучним льодом, здавалися малоймовірними, враховуючи практику, як у Запоріжжі комерсанти можуть легким змахом руки реконструювати підземний туалет у багатоповерхове скляне офісне приміщення у міському парку.
«Сама арена була збудована за півроку. Але я й уявити не міг, що п’ять років у мене піде на ходіння по кабінетах, опір системі. Мені було так не по собі від того, що є ось такий добрий соціальний проєкт для міста, для дітей, зрештою зі стадіону знову зробити стадіон, а це виявилося нікому не цікаво. Я заходив у кабінет, мені начебто посміхалися і були раді, але насправді я стикався з багатьма проблемами та складнощами. Я нічого більше не просив, як не заважати. Мені здається мені вдалося досягти результату, тому що я дуже сильно цього хотів», — впевнений Децюра.
Після всіх складнощів та отримання погоджень станом на січень 2022 року об’єкт майже готовий був до експлуатації.
«За умовами контракту, 25 лютого 2022 року мали заїхати підрядники заливати лід, а на 5 березня ми планували офіційне відкриття. Але наші погані сусіди мали зовсім інші плани. Все було вимушено заморожене. Ми направили всі зусилля на те, щоб вивезти вихованців ДЮСШ у безпечніше місце – три автобуси відправили до Чехії, Угорщини. Наші діти через війну виявилися розкиданими по всьому світу. Я, як і багато хто, з головою пішов у волонтерство – ми допомагали армії, військовим госпіталям, нашим лікарням, у кого які потреби були, намагалися закривати», — згадує наш герой.
Підприємець при цьому звертає увагу, що сам об’єкт також вимагав підтримки – повітряна конструкція купола потребує постійної роботи вітродуйок. У періоди блекаутів доводилося заливати по 30-40 літрів дизеля задля забезпечення роботи генераторів. Величезні фінансові витрати йшли на забезпечення арени, яка простоювала.
«У жовтні минулого року я вирішив, що ми запускатимемося. Для цього провів переговори зі школою, ми обговорили скільки дітей є, який буде графік занять. А потім почалися саме ці масовані обстріли житлових будинків. Багатьом було страшно, настрій у всіх впав, половина дітей із батьками роз’їхалися. Я знову поринув у допомогу, але на подальше утримання цього об’єкта просто не залишалося вже жодних ресурсів. Банк мені вкотре відмовив і в якийсь момент я зрозумів, що дороги назад немає. Я або піду ва-банк зараз, або забуду про арену назавжди», — згадує Андрій.
Разом із друзями-хокеїстами та однодумцями вони самотужки заливали лід, жили під наметом практично 24/7, щоб підготувати все до роботи. І вже з середини листопада 2023 року – відчинили свої двері у тестовому режимі, як для гостей, так і для дітей та підлітків, які хочуть займатися хокеєм.
Амбітні плани щодо створення хокейної команди та розвитку спортивних ігор на льоду
Під час бесіди підприємець кілька разів каже, що дуже переживав, чи вдасться відновити заняття з хокею для дітей під час повномасштабної війни. Але ще більше не хотів підвести тих, кому дав обіцянку.
«В це місце була закладена не просто якась фінансова складова, моя репутація. Це все другорядне. Я не міг собі дозволити дивитись у вічі цим дітям, батькам, після того, як я вселив їм надію і сказав, що в нас тут буде школа в Запоріжжі, лід. Я, як кажуть, підписався під тією десятиною, яка переросла, мабуть, у всі 99% мого життя. Ми тут із хлопцями, і з тренерами у прямому розумінні, будували самі все для майбутнього дітлахів», — каже власник арени.
Повідомлення про те, що хлопчики та дівчатка зможуть знову стати на лід та грати, стало справжнім святом для них.
«У нас дуже великі амбіції щодо цього. Перспективи безпосередньо пов’язані з нашим бажанням та можливістю набирати, якнайбільше дітей та вирощувати з них спортсменів. У нас працює наша школа ДЮСШ, місто тут пішло на зустріч, і наші діти займаються абсолютно безкоштовно. Федерація хокею допомагає одягати та екіпірувати вихованців. Напевно, єдині витрати батьків – це просто дістатися ковзанки», — пояснює Децюра.
Тренер з хокею Олександр Митрофанов розповідає, що до повномасштабної війни його вихованці мали можливість тренуватися на льоду лише 5-6 місяців на рік (оскільки цілорічної ковзанки на той момент не було). Решту часу хлопці та дівчата фактично тренувалися в «сухому» залі, на стадіоні і час від часу їздили в сусіднє місто Дніпро на індивідуальних засадах. З 24 лютого 2022 року вони змушені були припинити заняття. У місті залишилася лише четверта частина (до 30 осіб) від загальної кількості вихованців на кінець 2021 року. Тепер з появою нової льодової арени тренери сподіваються набрати більше груп і з часом сформувати повноцінні команди.
«Не існує безнадійних дітей. Комусь потрібно просто більше часу, щоб почуватися впевнено на льоду, у когось краще розвинена координація рухів. У мене зараз лише дві групи – початківці та ті, хто вже катається. Набір тільки почався, ми будемо раді бачити якомога більше дітей. Ми маємо як хлопчиків, так і дівчаток у групах. Як приклад, можу навести мою вихованку Варвару Ізмайлову, яка стала чемпіонкою України», – ділиться Олександр Митрофанов.
Набір на хокей із шайбою стартує з 6 років і граничних меж немає, але тренери при цьому зазначають, що починати з 12-річного віку з прицілом на професійний розвиток може бути вже запізно.
На сьогодні в ДЮСШ відкрито 4 вікові групи. Діти фактично займаються на льоду 7 днів на тиждень. Наразі ведуться переговори про те, щоб залучити тренерський склад з інших регіонів, оскільки проблема з кадрами є досить гострою.
У майбутньому розглядають можливість відкрити набір на фігурне катання.
А також Федерація хокею виходила із пропозицією забазувати тут якусь із команд майстрів, оскільки через війну багато команд, які тренувалися на південному сході України, втратили свої арени.
Як працює ковзанка для комерційного відвідування: ціни, пільги, графік роботи
Загальний обсяг намету з льодовою ареною та супутньою інфраструктурою – 2830 квадратних метра. Це адміністративна частина з прокатом та роздягальнями для відвідувачів, тренерська, два блоки роздягалень для спортсменів, трибуни та food-зона з гарячими напоями та їжею.
Для підтримки арени закупили дорогу льодоприбиральну машину, встановили подвійний борт, викуплений після чемпіонату світу, із захистом зі скляною конструкцією. По сусідству з ареною є сховище, яке зараз якраз закінчують облаштовувати.
На питання скільки часу знадобиться, щоб відбити вкладені інвестиції, власник арени каже, що в умовах воєнного часу це просто неможливо.
«Сюди вкладено досить величезну суму. Ви самі бачите масштаб проекту. Ні про яку окупність мови бути не може. Нині її неможливо ні зрозуміти, ні сприймати. Основне завдання – це покрити витрати на електроенергію (вартість доби 25-30 тисяч гривень), персонал тощо», — каже власник арени.
Каток ICE POINTпрацює для мешканців міста Запоріжжя та його гостей щодня з 12:00 до 20:00 у будній день та з 10:00 до 22:00 у вихідні та свята.
У тестовий період діє безліміт і акційні ціни: у будні — 200 гривень, а у вихідні — 250 гривень. Надалі ковзанка працюватиме за системою погодинної оплати.
Для військовослужбовців, дітей військовослужбовців, дітей-ВПО ковзанка працює безкоштовно, а для пільгових категорій діють знижки.
Для гостей ковзанки приготували 800 пар ковзанів із розмірами від 29 до 47.
Ковзанка знаходиться за адресою вулиця Сєдова, 5 (за райадміністрацією Вознесенівського району).
Джерело: 061.ua
Источник: https://www.061.ua/news/3696615/a-duze-silno-cogo-hotiv-istoria-zaporizkogo-pidpriemca-akij-5-rokiv-vitrativ-na-vidkritta-lodovoi-areni-u-zaporizzi
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
