У Запоріжжі працює майстерня з переробки пластику, де волонтери й представники громадської організації “Zerowastezp” створюють різноманітні вироби з вторсировини.
Війна змінила пріоритети суспільства, й деякі питання можуть здаватися не на часі. Однак тема екології у Запоріжжі є однією з найбільш проблемних. Тому Акцент вирішив поцікавитися у співзасновника майстерні PlasticOn Івана Калоші, як вдається працювати під час війни, і як запоріжці можуть долучитися до свідомого споживання й переробки пластику.
Нижче наводимо текст інтерв’ю.
Скільки вже функціонує майстерня?
Нещодавно організації “Zerowastezp ” було два роки. Майстерня з’явилася трохи пізніше. Реалізація проєкту почалася в лютому минулого року.
Примітка: сторінка організації в соцмережах.
Якою була мета її створення?
Дві мети. Одна з них створити еко-хаб, де активісти можуть збиратися та втілювати свої ідеї, проєкти, ресайклінг й тому подібне. Також ми хотіли наочно показати людям, що таке переробка пластику, як вона відбувається, тому що у нас відсутний зв’язок між підприємствами й громадянами. Багато людей думають, що немає сенсу сортувати сміття, немає підприємств, які його переробляють. А до майстерні люди можуть принести свій пластик і за якихось пару годин переробити його у щось цікаве, побачити що це не дуже складно й має сенс. Ми хочемо донести, що пластик — це не сміття, а цінний ресурс. Ну і процессі також розповідаємо про переробку й зокрема про те, що в місті є підприємства, які на цьому спеціалізуються. Тобто основна мета — навчальна. В цілому організація займається популяризацією свідомого споживання, і майстерня — один з інструментів, платформа, де можна транслювати цю ідею.
Як створювалася майстерня й звідки залучалися кошти?
Створилась майстерня за рахунок зібраних грошей на платформі Спільнокошт (близько 200-т людей скинулися на матеріали). З ремонтом допомогли волонтери. І самі ми волонтеримо, бо ми громадська організація. Зараз працюємо як лабораторія, часто експериментуємо, бо недостатньо інформації, як і що з деяких видів пластику можна зробити.
Скільки людей зараз працює в вашій команді?
На початку року в грудні-січні було три людини, які щось створювали. І ще десь 10 чоловік, які так чи інакше допомагали. Хтось писав пости у соцмережах, хтось дизайн робив. Зараз навіть не знаю, як сказати скільки. Всього декілька людей, тому що хтось поїхав, потім повернувся, потім знову поїхав.
Як ви залучаєте запоріжців до діяльності майстерні?
Ми проводимо екскурсії, лекції. Інколи безкоштовні, інколи платні в залежності від формату. Деякі екскурсії були ознайомчі, щоб пояснити, хто ми і що робимо, але є формат, де людина приходить до нас і як на гончарному майстер-класі вчиться щось створювати. Це зазвичай на платній основі.
У вас працює магазинчик від майстерні. Хто розробляє дизайн речей?
Магазин — це якраз та сторінка, де ми наочно показуємо, що можна зробити з пластику. Хочеться наголосити, що пластик це кльовий ресурс, з якого можна робити вироби мистецтва, біжутерію. А вигадує будь-хто з команди. Якщо з’явилася ідея, ми зробили, сфоткали й виклали. Але також ми працюємо з різними запитами. Наприклад, якщо комусь потрібна табуретка з пластику, то теж можна до нас звернутися. Ми подумаємо, чи можемо таке зробити, чи ні. І в такому форматі, як столярна майстерня, ми хочемо пробувати робити якісь речі на замовлення.
var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }
Примітка: перейти до магазину майстерні можна за посиланням.
Що найцікавіше вдавалося зробити з пластику?
По-перше, цікаво експериментувати, бо є пластик, з якого роблять вироби майстерні по всьому світу, але цікаво щось зробити з чогось іншого, наприклад, з пакетів від молочки тощо. Буває, що вийшов прикольний матеріал, а ти не знаєш, який виріб з нього зробити. Дівчата-волонтерки виплавляли дрібні детальки, робили з них сережки, піни. Вони декілька тижнів ходили щось вигадували. В принципі деякі речі дуже прикольні виходили. Я довго мріяв зробити настільну лампу. В результаті зробив її з трьох рухомих частинок, а плафон змінний, можна використовувати бляшанку з під консерви, старий горщик, обрізану скляну пляшку. Все з вторсировини, але виглядає прикольно.
Лампа з вторсировини
Як на діяльність майстерні вплинув початок повномасштабної війни?
Перші декілька місяців ми нічого не робили, бо було не до цього. Потім десь влітку я почав думати, що необхідно щось вирішувати. З початку оренду з нас не вимагали, а потім сказали, що треба хоч щось платити. Почали потроху відновлювати роботу, щось виробляти. Вже десь в серпні-вересні були напрацьовані певні результати. Більшість товарів на сторінці магазину якраз зроблені в серпні й викладені тоді ж. Також ми хотіли навчитися працювати на деяких верстатах, бо через війну навіть не встигли з цим розібратися. Потім знайшли фінансування на проєкт дослідження громадської думки й сортувальної інфраструктури в Запоріжжі. Він не пов’язаний з майстернею, а стосується діяльності нашої ГО. Зараз досліджуємо й актуалізуємо роботу пунктів прийому пластику. Для цього найняли соціологічну групу для опитування громадян. Результати будуть в кінці місяця, тоді ж їх презентуємо.
Я побачила, що ви перераховуєте кошти з продажу виробів з пластику на допомогу ЗСУ. Яку суму вдалося зібрати?
З майстер-класів, що ми проводили, ми відраховували 25%. Вийшло десь декілька тисяч за останні місяці.
В жовтні ваша майстерня постраждала від ракетного обстрілу. Як ви відновлювали роботу?
Саме в нашому приміщенні, у порівнянні з сусідніми, були не сильні руйнування, бо наші вікна розташовані так, що стіна будівлі навпроти трошки їх прикривала. Але все одно поламало вікна, погнуло двері, дещо обсипалося. Наші сусіди постраждали більше, вікна повилітали на всіх поверхах. Ми більше їм допомагали відновлюватися, ніж конкретно нашій майстерні. Я в перший день прийшов подивився на це — раму балкона просто відломав та поклав, щоб вона не впала ні на кого. І нічого не хотілося робити, не прибирав нічого, просто пішов. Але в наступні дні ми десь тиждень разом із сусідами бігали, що могли забивали, хто чим міг допомагав. Дуже, до речі, цікаво, що це ніби біда, але вона створює нові можливості, згуртовує людей. Хтось скинув нам гроші, щоб ми змогли купити якісь матеріали, хтось пішов допомагати. Навіть деякі виробники скла по собівартості готові були продавати нові рами, скло. Спочатку ніби шок, а потім коли на це дивишся, то думаєш круто — це підіймає людські ресурси, спонукає на дружбу. Я взагалі в 2014 переїхав з Донецьку й постійно думаю про те, що моє життя стало кращим. Так, спочатку було погано, але в результаті це стало для мене поштовхом. Зара ми активно працюємо, але є моменти з електроенергією, ясно, що робота не така плідна.
Як будь-який запоріжець може долучитися до роботи майстерні або зробити свій внесок у переробку пластику?
По-перше, можна сортувати сміття й відносити його в будь-який найближчий пункт прийому. Це вже велика допомога в нашій справі. Якщо конкретно хочеться допомогти майстерні, то раніше в нас був графік, коли можна було прийти і поволонтерити. Наразі, на жаль, цей графік не діє, і тому все в індивідуальному порядку. Якщо є якась ідея або бажання щось спробувати реалізувати, то тоді треба писати нам й домовлятися.
Які проєкти плануєте реалізувати найближчим часом?
Хочеться трішки поекспериментувати з виробами, але все одно основна діяльність — це відпрацювання й запуск майстер-класів, на яких буде до 5-ти людей й декілька годин, щоб виготовити якусь продукцію. Також наступного року плануємо робити виїзні майстер-класи й лекції. У нас є невеликий станочок, який робить пластикову ниточку. Також я хочу зробити дробарку, яка дробить пластик перед тим як його переробляти, щоб вона була ручна. З цим обладнанням можна було б їздити по бібліотеках, ДК, де ми зможемо домовитися й провести серію таких майстер-класів. І в цих місцях хочемо встановити баки сортування, скоріш за все для кришечок. Й потім через декілька місяців зробити з них лавку й влаштовувати голосування за місце у Запоріжжі, де ми її поставимо. Хотілося б зробити якісь вуличні елементи, щоб вбудовувати перероблений пластик у міський простір.
Екструдер, який робить пластикову ниточку 
У матеріалі використані фото Альони Рубель і Івана Калоші Підписуйтесь на Акцент в 
(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});
Источник: https://akzent.zp.ua/yak-u-zaporizhzhi-daruyut-druge-zhittya-plastiku-interv-yu-zi-spivzasnovnikom-majsterni-plasticon/
Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook
