За ініціативи ГО «Екосенс» було проведено соціологічне опитування мешканців Запорізької області щодо того, як вони сприймають кліматичні загрози та які заходи адаптації до зміни клімату вважають пріоритетними. Воно охопило 699 респондентів різних груп — мешканців громад, бізнес, фермерські господарства, промисловість, органи місцевого самоврядування та громадський сектор.
Кліматичні зміни відчуваються вже сьогодні
Професор кафедри соціології Запорізького національного університету Максим Лепський та менеджерка проєкту Анастасія Турило представили основні пріоритети та потреби населення Запорізької області щодо адаптації до зміни клімату.
Загалом 85% опитаних мешканців Запорізької області спостерігають кліматичні або екологічні зміни. Найчастіше вони відзначають спеку , про що повідомили 84% респондентів. Посуху та суховії назвали 76%, пожежі в екосистемах – 59,2%, зміни якості води – 53,1%.
При цьому 58,1% учасників дослідження оцінюють інтенсивність кліматичних змін як сильну або дуже сильну.
Це свідчить, що для населення йдеться не лише про потенційні загрози майбутнього, а й про проблеми, які вже впливають на повсякденне життя.
Насамперед 66,1 %респондентів зазначили вплив на здоров’я та добробут, 59,3% – на зелені зони.
Серед інших помітних наслідків – доступність питної води (30% респондентів) та якість повітря (28,4%) .
Водночас вплив відчувають і цілі сектори. Найбільше – сільське господарство ( 67,5% опитуваних) та природні екосистеми (67,3%)..
Ще 41,7% опитаних відзначили вплив на житлову, комунальну та міську інфраструктуру.
Отже, адаптація до зміни клімату потребує комплексного підходу. Захист здоров’я людей неможливо відокремити від доступу до якісної води, стану зелених зон, стійкості інфраструктури та спроможності громад підтримувати місцеву економіку.
Хто найбільше потребує підтримки
Найбільш вразливими групами 74% учасників дослідження назвали мешканців сільської місцевості, фермерів і городників.
На другому місці — люди, які працюють просто неба: працівники ринків, дорожніх служб та інших сфер, пов’язаних із роботою на відкритому повітрі. Їх назвали 57,1% опитаних. Ще 53,5% вважають особливо вразливими людей старшого віку.
Водночас вразливість залежить не лише від віку, професії чи місця проживання, а й від умов, у яких перебувають люди. Серед чинників, що посилюють ризики, 51,1% респондентів назвали недостатнє озеленення, 47,6% — дефіцит або низьку якість води, 39,6% — слабку інфраструктуру.
Це означає, що адаптаційні заходи мають охоплювати як адресну підтримку вразливих категорій населення, так і системне поліпшення умов життя в громадах. Ідеться про доступ до води, розвиток зелених зон, модернізацію інфраструктури, енергетичну стійкість та доступність необхідних послуг.
Серед найбільш вразливих секторів респонденти також виділили природні екосистеми й ліси — понад 64%, сільське та фермерське господарство — 62,4%. Вразливість населення та сфери охорони здоров’я відзначили 47,6%, а водопостачання й управління водними ресурсами — 44,6%.
Єдині кліматичні виклики, але різні потреби районів
Опитування показало, що спільні для області загрози мають різні прояви залежно від території. Тому регіональна стратегія адаптації має поєднувати єдині цілі з рішеннями, пристосованими до потреб конкретних районів.
Для Запорізького району особливо актуальні озеленення, захист від спеки та витрати на опалення й охолодження. У Мелітопольському районі серед ключових проблем забезпечення водою та втрати врожайності.
У Василівському районі більш виражені потреби в резервних джерелах води й доступі до ресурсів.
Для Бердянського району важливими залишаються стан інфраструктури, водопостачання та доступ до соціальних і медичних послуг. У Пологівському районі серед пріоритетів озеленення та вода.
Таким чином, регіональна політика має враховувати і спільні ризики, і місцеві особливості. Однакові заходи не обов’язково будуть однаково ефективними на різних територіях, особливо якщо відрізняються доступ до води, стан інфраструктури та можливості місцевого населення.
Озеленення, вода та відновлення екосистем
У відповідях мешканців адаптація має цілком практичний вимір: комфортне й безпечне житло, якісна вода, зелене середовище та надійне енергозабезпечення.
Серед заходів для захисту населення і житла найбільшу підтримку отримали озеленення та висаджування дерев (майже 70% відповідей). Також респонденти відзначили важливість систем завчасного попередження про аномальну спеку, облаштування тіньових навісів і збору дощової води для повторного використання.
У сфері захисту природних територій, сільського господарства та бізнесу одним із ключових напрямів стало відновлення природних екосистем – лісів, річок і луків. Цей захід підтримали 60,4% опитаних.
Ресурсний розрив стримує адаптацію
Попри чітко визначені потреби, можливості для їх задоволення залишаються обмеженими.
Серед проблеми, які перешкоджають адаптації, учасники опитування назвали нестачу актуальних даних, дефіцит кадрів, технологічні обмеження, слабку комунікаці., складний доступ до фінансових інструментів, застарілу інфраструктуру.
Отже для реалізації адаптаційних заходів потрібні фінансові ресурси, знання, технології, якісні дані, координація між учасниками та організаційна підтримка.
Водночас брак ресурсів не означає відсутності готовності діяти. 95,4% респондентів уже практикують принаймні один захід адаптації. Найпоширеніші з них — економія електроенергії, економія або накопичення води, утеплення житла та використання резервних джерел енергії.
Крім того, 77% опитаних готові долучитися принаймні до однієї форми участі в адаптаційних заходах. Цей потенціал можна використати під час розроблення та реалізації регіональної стратегії.
П’ять напрямів регіональної стратегії
Експерт проєкту, регіональний координатор Національної платформи стійкості та згуртованості, професор ЗНУ Дмитро Арабаджиєв запропонував управлінські рішення для інфраструктурної, економічної та підприємницької сфер. На основі результатів дослідження окреслено п’ять взаємопов’язаних напрямів адаптації.
Водні ресурси. Необхідно актуалізувати дані про водні ресурси, провести їх інвентаризацію, модернізувати водну інфраструктуру, передбачити резервні джерела води та підготувати відповідні проєкти.
Екосистеми та аграрний сектор. Серед завдань — розвиток зрошення, захист ґрунтів, відновлення лісосмуг, розбудова зеленої інфраструктури та впровадження кліматично стійких практик землеробства.
Енергетика та інфраструктура. Йдеться про локальні резервні й альтернативні джерела енергії, модернізацію інфраструктури з урахуванням кліматичних ризиків, тестування технічних рішень і подальше масштабування ефективних практик.
Люди та здоров’я. Цей напрям передбачає захист від спеки й небезпечних природних явищ, підтримку вразливих груп населення, доступ до інформації про кліматичні загрози, навчання та необхідних послуг.
Управління, фінансування й технології. Для реалізації стратегії потрібні робочі групи, інтеграція кліматичних питань у стратегічне планування, доступні фінансові інструменти та технологічний супровід. Важливу роль мають відігравати науковці, консультанти, громадські й екологічні організації та інші експертні середовища.
Такий підхід має допомогти перейти від переліку проблем до системи конкретних адаптаційних проєктів із визначеними завданнями та результатами.
Що пропонує влада
Також на черговому засіданні робочої групи начальниця відділу охорони атмосферного повітря Департаменту захисту довкілля Запорізької ОДА Ольга Гуркова представила проект структури майбутньої Стратегії, який адаптовано до державних орієнтирів.
ЗОДА пропонує три основні стратегічні цілі:
* зміцнення організаційних засад реалізації кліматичної політики на регіональному рівні.
* пом’якшення наслідків зміни клімату та низьковуглецевий розвиток (зменшення викидів парникових газів, розвиток ВДЕ, озеленення).
* пряму адаптацію та підвищення опірності секторів економіки й інфраструктури.
Реалізація Стратегії розрахована на три етапи (2027–2029, 2030–2034 та 2035–2037 роки). Для кожного етапу розробляється окремий операційний план заходів.
– Основою формування першого операційного плану є визнання того, що фінансування заходів з державного чи місцевих бюджетів є малоймовірним через виклики воєнного стану. Тому пропонуємо надати пропозиції щодо заходів, які можуть бути реалізовані без безпосереднього бюджетного фінансування – за рахунок залучення міжнародної допомоги, кліматичних грантів та організаційних рішень, – підкреслила Ольга Гуркова.
Найближчим часом усі члени робочої групи отримають проєкти Стратегії та Операційного плану. Учасники матимуть два тижні для внесення своїх правок та пропозицій. Після систематизації зауважень Департамент захисту довкілля підготує фінальну узгоджувальну таблицю для затвердження документа на підсумковому засіданні робочої групи.
Фото авторки та з відкритих джерел
* За фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією