З серпня 2026 року в різних куточках Запоріжжя та прилеглих районах почали масово запроваджувати карантинні режими. Спочатку обмеження торкнулися 6,5 гектара на території парку «Придніпровський», згодом – ділянки вздовж залізничної колії в Олександрівському районі, а наймасштабніший осередок площею майже 35 гектарів зафіксували у Широківській громаді.
Ні, це не повернення вірусних епідемій. Цього разу загроза має інше обличчя: місто та область атакують агресивні інвазивні шкідники та карантинні бур’яни. Багато хто звик думати, що бур’яни чи жуки – це виключно проблема фермерів або дачників на грядках. Здавалося б, посадив городину, зібрав урожай – і жодних турбот. Однак ця ідилія іде із певним ризиком: відсутність суворого контролю за поширенням небезпечних організмів уже сьогодні призводить до того, що врожаї гниють, шкідники лізуть у наші квартири, а алергенний пилок отруює повітря.
Сьогодні «Акцент» розбереться, чому в Запоріжжі вводять жорсткі обмеження та в чому прихована небезпека мармурового клопа, повитиці й амброзії, спираючись на роз’яснення Олени Крупської, заступниці начальника управління – начальниці відділу фітосанітарних заходів на кордоні управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Запорізькій області.
Жовто-бурий мармуровий клоп – чи зимуватиме він у вашому домі
Саме через цього шкідника (Halyomorpha halys Stal) 5 серпня Запорізька РДА запровадила карантин у Дніпровському районі міста. Осередок виявили на вулиці Сергія Синенка, 15-а – у парку «Придніпровський». До повної ліквідації вогнища звідси заборонено вивозити рослини чи деревину без фітосанітарного контролю.
Вперше цього карантинного шкідника у Запоріжжі зафіксували у 2023 році. Як зазначає Олена Крупська, для людей та тварин він не становить прямої загрози, проте для рослин це справжній вирок.
Жовто-бурий мармуровий клоп – небезпечний поліфаг, що становить значну загрозу для аграрного сектору України. Завдяки широкому колу рослин-господарів та здатності швидко розмножуватись, він здатен спричинити істотні економічні збитки, – підкреслює фахівчиня.
Його мішень – понад 100 видів культурних і дикорослих рослин: від яблунь, персиків, винограду і малини до кукурудзи, огірків, томатів та ліщини. Поширюється шкідник блискавично. Комаха може долати відстань до 2 км самостійними перельотами, а також “подорожувати” разом із транспортними засобами, сільгосптехнікою, посадковим матеріалом, свіжими овочами, фруктами та навіть в одязі й багажі людей.
Але найгірше для містян почнеться восени.
Клоп – теплолюбива комаха, яка розвивається в межах температур від +15°С до +33°С. Одне покоління мармурового клопа розвивається 40-50 днів. На зимівлю клопи намагаються проникнути у теплі приміщення, нори тварин, також зимують всередині трухлявих дерев, гілок, рештках рослин та у гніздах птахів, – пояснює Олена Крупська.
Тобто, з настанням холодів ці комахи масово залітатимуть у житлові будинки, квартири та на горища. Аби боротися з ними, Держпродспоживслужба з травня по жовтень використовує феромонні пастки. Людям же радять застосовувати механічний метод – згрібати та знищувати комах у місцях зимівлі, а також вивозити з подвір’їв сухе листя й гілки.
Повитиця: рослина-вампір
Друга причина серпневих карантинів – повитиця (Cuscuta spp.). Це унікальний і вкрай небезпечний бур’ян-паразит, який не має ані власного коріння, ані листя.
20 серпня карантинний режим запровадили в Олександрівському районі Запоріжжя – на відкосах уздовж залізничної колії площею 0,6 га. А у Широківській громаді Запорізького району площа зараження сягнула катастрофічних 34,8 гектара.
Повитиця працює як справжній вампір. Вона прикріплюється до інших рослин і повністю живиться за їхній рахунок, виснажуючи культуру до смерті, а також переносить вірусні захворювання. Найчастіше від неї гинуть люцерна (яка потерпає найбільше у світі), конюшина, картопля, цукровий буряк, виноград та плодові дерева. На заражених територіях районні адміністрації та землекористувачі тепер зобов’язані постійно скошувати, збирати та знищувати зрізану зелену масу. Фахівці Держпродспоживслужби попереджають: заражену ділянку та радіус в один метр треба скосити до початку цвітіння, а залишки – обов’язково спалити, щоб не дати насінню жодного шансу.
Амброзія: постійні рейди та загроза алергії
Якщо клопи і повитиця – це передусім загроза економіці та врожаям, то амброзія полинолиста завдає прямого удару по здоров’ю десятків тисяч містян. Як зазначає Олена Крупська, державні фітосанітарні інспектори спільно з районними адміністраціями постійно проводять рейди та обстеження. За їхніми результатами підтверджуються старі вогнища та виявляються нові, де одразу запроваджуються карантинні режими.
Рейди по боротьбі з амброзією передбачають виявлення та подальше знищення цієї рослини до початку її цвітіння, щоб запобігти поширенню алергенного пилку. Ці рейди проводяться на різних територіях, включаючи приватні садиби, паркові зони, підприємства та установи, – розповідає заступниця начальника управління.
Саме цвітіння є найнебезпечнішим періодом, коли лікарні переповнюються пацієнтами з важкими нападами полінозу.
«Основна мета – не допустити, щоб амброзія розмножувалася та викликала алергічні реакції у людей. Квітковий пилок в період цвітіння амброзії припадає на середину серпня і триває аж до жовтня місяця», – наголошує Олена Крупська.
Під час рейдів фахівці роз’яснюють методи боротьби з карантинною рослиною. Її можна знищувати механічно (скошування, виривання з корінням), хімічно (використання гербіцидів суцільної дії) або ж застосовувати комплексний підхід.
Рослини та комахи можуть здаватися дрібницею на фоні інших проблем, проте карантинні зони запроваджують не просто так. Їхнє ігнорування – це втрачені врожаї, зіпсоване здоров’я та заражені подвір’я. Тому боротьба з ними потребує не лише зусиль Держпродспоживслужби, але й відповідальності кожного мешканця Запоріжжя.
The post Карантинні зони в Запоріжжі: як комахи-шкідники та рослини-паразити захоплюють місто і чим це загрожує first appeared on Портал Акцент.
